Fandom

Стародавні Сувої українською

Атмора

1172статті у
цій вікі
Add New Page
Коментарі0 Share

Атмора (ориг. "Atmora"); що на мові ельнофеїв означає «Старезний ліс») — материк до півночі від Тамріелю, зараз покинутий, а в давнину населений людьми. Традиційно вважається, що саме звідти перші люди прийшли на Тамріель. Назва походить від спотвореної альдмерської назви «Альтмора». Так називалися найпівнічніші землі, заселені мерами. Стародавні норди називали Атмору «землею правди». Цей материк є батьківщиною для недичних народів, які були предками сучасних імперців, нордів та бретонів.

Географія Редагувати

У «Піснях повернення», що оповідають про Ісграмора та його Соратників, Атмора постійно згадується з епітетом «зелена» або «вічнозелена». Проте опис цієї землі, як пише «Путівник», «радикально змінився за всі ці роки, заставляючи багатьох уявляти постійно вмираючу, замерзаючу землю. Сучасні експедиції в Атмору описують її як місце вічної зими, з мінімальними ознаками життя і повною відсутністю людських поселень. Безсумнівно, що населення, якому не вдалося втікти на Тамріель, загинуло багато століть тому назад із-за погіршення кліматичних умов. Очевидно, Атмора і до настання льодовикового періоду була не самим гостинним місцем. Ранні недійські народності, котрі прибували з Атмори, були мисливцями без знання про сільське господарство».

Історія Редагувати

Немає остаточної думки, щодо появи та й взагалі існування цього континенту. Одні вважають, що Атмора - це частина Тамріелю, що відділилася внаслідок війни ельнофеїв. Один альдмерський міф говорить про те, що Аурі-Ель, перш ніж піднятися на небо, створив одне з перших ельфійських царств - «Атмору». Проте за допомогою Шора та інших вищих сутностей, люди зрештою повалили ельфів і сказали, що віднині це їхня земля. Відтоді у |нордів склалася традиція, що зобов'язувала хлопчину, що досяг повноліття, в той час, коли Кін дихала на Горлянку Світу, мігрувати на північ - в Атмору.

Релігія Редагувати

Для вивчення релігії Атмори головне джерело — праця Торхальда Бьорика «Війна драконів».

«У Меретичну Еру, коли Ісграмор вперше ступив на землю Тамріелю, його люди принесли із собой віру, що вшановувала богів-тварин. Багато вчених вважають, що ці первісні люди насправді вшановували відомих нам божеств, лише у формі тотемних тварин. Вони боготворили яструба, змію, метелика, сову, кита, ведмедя, вовка, лиса та дракона. Час від часу ці кам'яні тотеми, на сьогодні зламані, попадаються у найвіддаленіших куточках Скайріму».

Навіть на найстаріших барельєфах у Скайрімі зображення бога у вигляді тотемної тварини завжди дублюється антропоморфним зображенням того ж бога. Невідомо, чи ця новація з'явилася на Тамріелі, або ж таке двоїсте зображення богів — традиція атморців. Бо є можливість того, що на Атморі поклонялися богам лише у формі тварин, зовсім не антропоморфним.

«Головним серед усіх тварин був дракон… Дракони радо прийняли на себе роль людських богів-королів. Врешті-решт, чи не були вони створені за подобою самого Акатоша. Чи не перевершували вони у всіх відношеннях натовпи маленьких м'якотілих істот, котрі їм вклонялися? Для драконів влада рівнялась правді. У них була влада, а значить правда на їхньому боці. Дракони надали драконячим жерцям невелику частину своєї влади в обмін на абсолютну покору. Драконячі жерці, у свою чергу, правили людьми нарівні з королями. Драконам, зрозуміло, не було діла до того, щоб особисто владарювати».

Особливу цікавість становить наступний уривок: «На давній мові нордів його (дракона) називали „дра-гкон“. Іноді також використовувався термін „дов-ра“, та з якої мови він походить та яка його етимологія — невідомо. Нікому не було дозволено промовляти ці імена, окрім драконячих жерців». Стає зрозуміло, що в Атморі все-таки існувала письменність, та це було письмо не нордської мови, а письмо іншої мови — мови драконів. Це була таємна мова, доступна лише для жерців і призначалася для священних цілей. Ісграмор тож був творцем письма «для мирян». Дослідження та переклади багаточисельних написів на мові драконів можливо знайти у праці Хели Тричі Досвідченої «Мова Дракона: більше не міф».

У своїй роботі Бьорик також згадує «великі храми», що споруджувались Культом дракона. У цьому контексті необхідно згадати Лабіринтіан.

«Колись ці похмурі, зловісні руїни служили храмом, в якому поклонялися драконам. Поступово довкола храму виникло велике місто, назване Бромьунар. Деякі дослідники вважають, що Бромьунар був столицею Скайріму за часів найвищого розквіту Культу дракона. До нас дійшло дуже мало записів тієї епохи, щоб підтвердити або спростувати це твердження, але точно відомо, що верховні жерці Культу збиралися в Лабіринтіані, щоб обговорити ключові питання правління. Проте із занепадом Культу дракона Бромьунар був покинутий».


У Бромьунарі зберігся жертовник дев'яти з Верховних Жерців Культу дракона. Можна лише припускати, чи повторювала організація Культу дракона зразки культу на Атморі, або ж виникла вже у Скайрімі.

Ера Розквіту Редагувати

У легендах можна знайти декілька свідоцтв про те, що колись Атмора була населена і альдмерами. Так, альдмерська легенда «Серце світу», викладена у книзі «Мономіф», оповідає про те, що «Аурі-Ель не може врятувати Альтмору (Старезний ліс) і той захоплюють люди».

Брат Міхаель Каркуксор у своїй роботі про «Різновиди віри в Імперії» відносить початок шанування нордами Оркея, запозиченого бога, до «часів владарювання альдмерів в Атморі». Проте, свідоцтв настільки мало, що практично нічого не можна сказати про атморських мерів. За легендою Оркей практично переконав нордів стати ельфами, і через деякий час норди стали жити по 6 років. Але Шор позбавив їх від прокльону. Треба відзначити, що норди не вважають себе корінними жителями Атмори. У першому виданні «Путівника» повідомляється, що за нордськими легендами, люди були створені на Тамріелі, у Скайрімі, на Горлянці Світу. Це ж підтверджується і археологічними знахідками, що свідчать про те, що люди вже жили на Тамріелі до моменту повернення атморців. Проте, прихід людей на Атмору стався, судячи з усього, ще в Еру Світанку. Чи були знищені мери Атмори відразу і повністю, або дві раси співіснували деякий час — невідомо.

Меретична Ера Редагувати

Про історію Атмори у ранню і середню Меретичну Еру не відомо практично нічого. У пізню Меретичну Еру починається переселення атморців на Тамріель. За найбільш поширеною версією, всі люди Тамріеля, за виключенням редгардів, походять від переселенців з Атмори, першими з яких були Ісграмор, його сім'я і соратники. У третьому виданні «Путівника» читаємо: «Це було не одиничне вторгнення, а ціла серія, що тривала впродовж сотень років, і що породила всілякі недійські культури, причому, новоприбулі жителі Атмори вступали у зіткнення з поколіннями, що вже влаштувалися в цих місцях».

Культурний та релігійний спадок Атмори у Скайримі Редагувати

Атморанський Культ дракона не прижився на Тамріелі. Знову звернемось до Торхальда Бьорика:

«В Атморі, звідки прийшов Ісграмор зі своїми людьми, жерці драконів збирали данину, встановлювали закони і визначали засади життя, завдяки чому між драконами і людьми зберігався мир. У Тамріелі вони стали куди менш милостиві. Невідомо, що стало причиною — владолюбний жрець, хтось із драконів, або ж ряд слабких королів. Як би там не було, жерці драконів стали правити залізною рукою, прирівнявши інше населення практично до рівня рабів.

Коли народ піднявся на повстання, жерці драконів відповіли репресіями. А як жерці драконів вже не змогли збирати данину і контролювати народні маси, дракони відреагували швидко і жорстоко. Так почалася Війна Драконів.

Спочатку люди гинули тисячами. У древніх текстах говориться, що декілька драконів встали на сторону людей. Невідомо, чому вони так вчинили. Жерці Дев'яти Божеств ствержують, що сам Акатош втрутився в те, що відбувалось. Ці дракони навчили людей магії, за допомогою якої ті змогли дати відсіч в нерівній сутичці. Положення стало змінюватись, і дракони теж почали гинути.

Війна була довгою і кровопролитною. Драконячих жерців повалили, а самі дракони зазнали масового винищення. Дракони, що вціліли, пустилися в перегони і вибрали життя ізгоїв далеко від людей».

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі